Прогноз при раку паренхіми нирки залежить від стадії перебігу процесу та радикальності проведеної операції. Близько 50% хворих живуть 3 роки, п'ятирічне виживання дорівнює 25%, а 20-річна - 10%. Прогноз гірше у більш молодих хворих і при II і III стадіях процесу.
Лікування епітеліальних пухлин миски та сечоводу тільки оперативне. При пухлинах миски та верхньої половини сечоводу проводиться нефруретеректомія з видаленням гирла сечоводу. При пухлинах нижньої третини сечоводу можна провести резекцію його з гирлом. У таких випадках операція закінчується накладанням уретероцістонеоанастомоза або сечовід заміщається клаптем із стінки сечового міхура (операція Боари, Демеля). При більш значних дефектах сечоводу можна застосувати пластику його відрізком тонкої кишки.
При пухлини Вільмса кращі результати дає комбіноване лікування (оперативне втручання, променева і хіміотерапія). Видалення пухлини у дітей проводиться черезочеревинний. Л.А. Дурнов вважає, що променеву терапію краще проводити після видалення пухлини. Променева терапія може проводитися як самостійний метод при неможливості радикальної операції. Променева терапія успішно поєднується із застосуванням протипухлинних антибіотиків (актиноміцин Д, хрізомаллін, брунеоміцин), які потенціюють ефект опромінення. З цитостатиків широко застосовують вінкристин, циклофосфан та ін. Частіше і з великим успіхом застосовується поліхіміотерапія.
Прогностично відзначають 2-3-річну виживаність у 40-45% оперованих. При оперативному лікуванні в ранні терміни дворічні хороші результати бувають у 50-55% лікованих хворих дітей.
Найцікавіші новини