» » Етіологія і патогенез адреногенитального синдрому


Етіологія і патогенез адреногенитального синдрому

Етіологія і патогенез адреногенитального синдрому
Причина недостатньої секреції нормальних гормонів кори надниркових залоз у хворих з адреногенітальним синдромом - вроджений дефіцит активності ключових ферментів синтезу кортизолу, 21-гідроксилази або 11-бета-гідроксилази. Адреногенітальний синдром - це моногенне захворювання, успадковане за аутосомно-рецесивним типом. При ньому наднирники не володіють адекватною потребам організму здатністю синтезувати нормальний кортизол. Падіння концентрації гормону в позаклітинній рідині і плазмі крові служить стимулом для зростання секреції аденогипофизом кортикотропина.

Зростання секреції кортикотропіну обумовлює гіперплазію наднирників. При цьому наднирники інтенсивно утворюють і вивільняють аномальні стероїди, що володіють біологічною активністю андрогенів. В результаті у жінок з адреногенітальним синдромом розвивається вирилизм. Вірилізм (лат. Virilis, чоловічий) - наявність у жінок вторинних чоловічих статевих ознак, тобто гірсутизму (чоловічого типу оволосіння), характерного для чоловіків будови скелета і довільних м'язів, масивного клітора, а також низького тембру голосу. Зростання вмісту стероїдів з властивостями андрогенів в циркулюючої крові веде до падіння секреції аденогипофизом гонадотропінів. В результаті у хворих дівчаток не відбувається становлення нормального менструального циклу.



Хоча у хлопчиків з адреногенітальним синдромом деякі з вторинних статевих ознак з'являються раніше, ніж у здорових дітей, статеве дозрівання у них повноцінним вважати не можна. Справа в тому, що дефіцит секреції гонадотропінів обумовлює недорозвинення статевих залоз і неповноцінний сперматогенез, незважаючи на вторинні статеві ознаки.

Вроджений дефіцит активності 21-гідроксилази як причина адреногенитального синдрому може призводити до низького синтезу корою наднирників альдостерону. Дефіцит альдостерону зумовлює втрату організмом натрію. Зниження вмісту натрію в організмі веде до падіння обсягу позаклітинної рідини.

При адреногенітальному синдромі, обумовленому дефіцитом активності 11-гідроксилази, стимуляція кори надниркових залоз високою діючої концентрацією кортикотропина призводить до посиленого синтезу деоксікортікостерона, що володіє властивостями минералкортикоидов. Зростання активності минералкортикоидов у внутрішньому середовищі (окремий випадок вторинного гіперальдостеронізму) підвищує вміст в організмі натрію, що збільшує обсяг позаклітинної рідини і викликає артеріальну гіпертензію. Одночасно в силу посиленого впливу минералкортикоидов на нирки зростає екскреція з сечею калію, розвиваються гіпокаліємія та метаболічний алкалоз.


Найцікавіші новини


Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!