Ми встановили, що клітинний склад змиву з гнійної порожнини якісно не змінюється протягом усього післяопераційного періоду. В мазках не виявлені клітини, характерні для періоду розвитку грануляційної тканини. Цей факт ми пояснюємо тим, що поверхня грануляцій складається з якісно незміненого лейкоцитарного шару, клітини якого і потрапляють в змив. Але на кількісний склад поверхневого лейкоцитарного шару грануляційної тканини впливала тільки величина рН рановий середовища. При однакових показниках рН промивної рідини кількісна характеристика цитограм була однаковою незалежно від строків післяопераційного періоду, тому результати цитологічного дослідження розглянуті нами в залежності від рН промивної рідини.
Однак слід зазначити, що цей показник мало впливав на кількість макрофагів і плазматичних клітин. Вони зустрічалися в змивах у всіх хворих в одиничних екземплярах і до моменту видалення дренажів зникали. При рН промивної рідини, що дорівнює 6,5 і нижче, наголошується масовий розпад клітин, складових поверхневий шар грануляційної тканини. З підвищенням рН зростала ступінь збереження цих клітин, серед яких у всіх випадках переважали сегментоядерні нейтрофіли, кількість яких статистично достовірно збільшувалася з пониженням кислотності промивної рідини. Одночасно зі збільшенням кількості сегментоядерних нейтрофілів зменшувалося число мононуклеарних клітин, лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів, які зустрічалися в мазках вже в 1-у добу після операції.
При розвитку в рані гнійних ускладнень характеристика цитограми змінювалася залежно від рН промивної рідини. Динаміка рН залежала від перебігу запального процесу в молочній залозі після хірургічної обробки гнійного вогнища. Це свідчить про доцільність цитологічного дослідження змиву з гнійної порожнини для контролю загоєння рани. Більш того, результати використаного методу збігалися з показниками бактеріального обсіменіння рани і станом фагоцитозу. При розвитку гнійного ускладнення в рані кількість мікрофлори в змивах значно збільшувалася, причому мікроби перебували внеклеточно або у стадії незавершеного фагоцитозу.
Таким чином, метод цитологічного дослідження змиву з гнійної порожнини при активному хірургічному лікуванні хворих гострим лактаційний мастит є дуже цінним і має важливе значення для об'єктивної оцінки перебігу ранового процесу в ушитой рані.
Найцікавіші новини