У певних ситуаціях хіміопрофілактику проводять дітям, підліткам та дорослим, які не інфікованим МБТ, з негативною реакцією на туберкулін (первинна хіміопрофілактика). Зазвичай первинну хіміопрофілактику застосовують як короткочасне невідкладне захід у осіб у вогнищах туберкульозної інфекції. Вторинну хіміопрофілактику призначають інфікованим МБТ людям, т. Е. Позитивно реагує на туберкулін, у яких клініко-рентгенологічні ознаки туберкульозу відсутні, а також особам із залишковими змінами в органах після раніше перенесеного туберкульозу.
При виборі лікарських препаратів для хіміопрофілактики особливе значення надають специфічності та ефективності їх дії на МБТ. З цих позицій найбільш обгрунтованим є використання препаратів групи ГИНК. Зазвичай хіміопрофілактику проводять найбільш активним препаратом цієї групи - ізоніазидом. Дітям, підліткам та особам молодого віку до 30 років з гіперергічними реакціями на пробу Манту з 2 ТО профілактику рекомендується проводити двома препаратами - ізоніазидом і пиразинамидом (або етамбутолом). Для дорослих і підлітків добова доза ізоніазиду при щоденному прийомі - 0,3 г, для дітей -8-10 мг / кг. Якщо з'являється непереносимість ізоніазиду, можна проводити хіміопрофілактику фтивазидом. Фтивазид призначають дорослим по 0,5 г 2 рази на день, дітям по 20-30 мг / кг маси тіла. Як дорослі, так і діти повинні при цьому отримувати вітаміни В6 і С.
Хіміопрофілактику туберкульозу проводять у певних груп населення:
• клінічно здоровим дітям, підліткам та особам до 30 років, вперше інфікованим МБТ (віраж туберкулінової реакції). Режим і методику визначають індивідуально з урахуванням факторів ризику-е дітям, підліткам та дорослим, які перебувають у побутовому (сімейному, родинному, квартирному) контакті з хворими на активний туберкульоз (бактеріовиділювачів) - дітям і підліткам, які мали контакт з бактеріовиділювачів в дитячих і підліткових учрежденіях- дітям і підліткам, які мали контакт з хворими на активний туберкульоз без бактеріовиделенія- дітям і підліткам, які проживають на території туберкульозних установ-дітям з сімей тваринників, що працюють на неблагополучних по захворюваності на туберкульоз фермах- дітям з сімей, що містять в індивідуальному господарстві уражений туберкульозом худоба;
• вперше виявленим особам з посттуберкулезнимі змінами та особам, раніше вилікуваним від туберкульозу;
• особам з вираженими залишковими змінами в органах після перенесеного туберкульозу (курси хіміопрофілактики за показаннями з урахуванням характеру залишкових змін);
• новонародженим, щепленим в пологовому будинку вакциною БЦЖ, що народилися від хворих на туберкульоз матерів з несвоєчасно виявленим захворюванням. У цьому випадку хіміопрофілактику проводять через 8 тижнів після вакцинації (термін розвитку прищепного імунітету);
• особам, які мають сліди раніше перенесеного туберкульозу, при наявності несприятливих чинників (гострі захворювання, операції, травми, вагітність та ін.), Здатних викликати загострення захворювання;
• особам, раніше лікованим від туберкульозу, з великими залишковими змінами в легенях, які перебувають у небезпечному епідеміологічне оточення;
• особам зі слідами раніше перенесеного туберкульозу за наявності у них захворювань, які самі або їх лікування різними препаратами, в тому числі кортикостероїдними гормонами, можуть викликати загострення туберкульозу (діабет, колагеноз, силікоз, саркоїдоз, виразкова хвороба шлунково-кишкового тракту, оперовані на шлунку та ін.).
Зазвичай хіміопрофілактику проводять протягом 3-6 міс. За свідченнями і з урахуванням факторів ризику ще через 6 міс можливий повторний курс. Режим і методику хіміопрофілактики визначають індивідуально. У конкретних епідеміологічних умовах хіміопрофілактика туберкульозу може бути призначена та іншим групам населення.
Найцікавіші новини