» » Лікування ендокринної безплідності


Лікування ендокринної безплідності

Лікування ендокринної безплідності
Лікування ендокринної безплідності проводиться в залежності від характеру і локалізації патологічного процесу.

При гіпоталамо-гіпофізарної недостатності і явищах інфантилізму (група I) основним видом гормонотерапії є препарати гонадотропінів. Перед призначенням гонадотропінів зазвичай проводять кілька курсів замісної естрогентгестагеновой терапії до отримання менструальноподібна реакції.

Циклічна гормонотерапія: призначають мікрофоллін по 0,1 мг всередину з 5-го по 18-й день циклу-норколут - по 10 мг або прогестерон (1 мл 2,5% розчину) - з 18-го по 26-й день циклу (ін'єкції через день). Застосування синтетичних прогестинів: нон-овлон, бісекурін, ригевидон - з 5-го по 25-й день менструального циклу (по 1 таб в день). Якщо після місячного курсу лікування відсутній (убога) менструація, лікування повинно тривати не більше 1-2 місяців. Потім призначають препарати людського менопаузального гонадотропіну і препарати людського хоріонічного гонадотропіну (хоріогонін). Менопаузальний гонадотропін вводять внутрішньом'язово по 75 або 150 ОД в день протягом 10 днів або довше до появи ознак повного дозрівання фолікула. Для визначення оптимальної дози препарату рекомендується в процесі лікування щоденно визначати вміст естрогену в крові та сечі. Через 24-48 год після закінчення ін'єкцій препарату хворим призначають хоріонічний гонадотропін по 1500-3000 ОД в день внутрішньом'язово протягом 3 днів.

Гіпоталамо-гіпофізарна дисфункція

У жінок з гіпоталамо-гіпофізарної дисфункцією (II група) при нормальному рівні пролактину призначається стимуляція овуляції кломіфеном. Цей препарат хворі отримують по 50 мг на день протягом 5 днів, починаючи з 5-го дня менструального циклу. Якщо овуляція не настала, то в наступному циклі дозу препарату збільшують до 100 мг на день, а іноді до 150 мг. При відсутності овуляції при високих дозах кломифена лікування доповнюють ін'єкціями хоріогоніна у 2-й фазі циклу. При введенні кломифена можлива гіперстимуляція яєчників. Крім кломифена, для стимуляції овуляції використовуються фізіотерапевтичні фактори. З цією метою застосовуються ендоназальний електрофорез з вітаміном B1, шийно-лицева іоногальванізація з вітамінами E, B6, вплив ультразвуком, поздовжня діатермія голови, електростимуляція шийки матки, вплив на шийку матки гелій-неоновим лазером.

Недостатність яєчників



При недостатності яєчників (III група) показана циклічна терапія естрогенами і прогестероном, стимуляція овуляції (див. Вище). При склерокістозних яєчниках починають зі стимуляції овуляції кломіфеном. При відсутності ефекту вдаються до клиноподібної резекції яєчників і подальшої, якщо необхідно, гормонотерапії.

Облітерація порожнини матки



У хворих (IV група) з облітерацією порожнини матки, заміщенням ендометрія сполучною тканиною після аборту вдаються до хірургічного лікування - підсадженні децидуальної оболонки, ендометрія та ін.

Пухлини в гіпоталамо-гіпофізарної області

У хворих з пухлинами в гіпоталамо-гіпофізарної області (V група) проводиться відповідне променеве, хірургічне лікування.

Підвищений вміст пролактину в крові

При відсутності пухлини і підвищеному вмісті пролактину в крові (VI група) для пригнічення секреції пролактину гіпофізом призначають його парлодел. Хворі отримують препарат перорально, починаючи з невеликих доз - по 1,25 мг 1 раз на день протягом тижня, потім по 2,5 мг 2 рази на день під контролем рівня пролактину в крові. Зазвичай нормального рівня пролактину вдається досягти через 2 тижні від початку лікування, а викликати овуляцію - через 8-10 тижнів. При настанні вагітності прийом препарату припиняється. У жінок з безпліддям і аменореей з гіперпролактинемією хороший терапетіческій ефект спостерігається при застосуванні парлодела по 2,5-5 мг на день протягом 6 місяців.

При наявності аменореї, викликаної пухлиною гіпоталамо-гіпофізарної системи (VII група), показано оперативне лікування. У практиці нерідко спостерігаються випадки безпліддя змішаного характеру, причому не завжди вдається провести чітку диференціацію причин цієї патології. У подібних випадках, виходячи з клінічних даних і результатів додаткового дослідження, застосовують поєднання різних методів терапії.




Найцікавіші новини


Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!