У звичайних умовах фермент підшлункової залози трипсин знаходиться в самій підшлунковій залозі в неактивній формі у вигляді трипсиногена. Активується він в просвіті кишечника під дією іншого кишкового ферменту - Ентерокиназа і перетворюється на трипсин. При панкреатиті в підшлунковій залозі накопичуються звільняються з ураженої тканини ферменти, що перетворюються в самій залозі в активний трипсин і відбувається самопереваріваніе підшлункової залози. Виходячи з вищесказаного, при важких панкреатитах необхідно створити умови для мінімального функціонування і зменшення виділення ферментів підшлунковою залозою. З цією метою при гострих панкреатитах протягом 2-3 днів призначається повне голодування, із забороною навіть прийому води. Для боротьби із зневодненням в умовах стаціонару внутрішньовенно вводяться ізотонічні розчини глюкози, натрію хлориду.
Надалі в міру поліпшення стану хворого дозволяється дієта, яка незначно стимулює панкреатичну секрецію. Спочатку дозволяється тільки рідка їжа у вигляді слизових супів, протертих каш, картопляного пюре, молока, киселю, фруктових соків, солодкого чаю. Потім дієта поступово розширюється за рахунок включення відвареного м'яса і риби, сухарів, пудингів, продуктів з мінімальним вмістом жиру. Забороняється жирна, смажена, гостра їжа, консерви, копченості. Для придушення секреції підшлункової залози рекомендуються мінеральні води (Боржомі, Єсентуки № 4).
Кулінарна обробка повинна максимально обмежити механічне та хімічний вплив на органи травлення. Харчування дається невеликими порціями, має бути частим, рівномірно розподіленим згідно добового раціону.
