Клінічна картина. Щитовидна залоза збільшена, на дотик щільна, при вираженому процесі вона кільцем охоплює трахею. Фіброзна тканина заміщає паренхіму залози, поширюється за її межі, вражає сусідні м'язи, нерви, судини. Відбувається зміщення і здавлення трахеі- змінюється голос-при залученні в патологічний процес поворотних гортанних нервів можливі парез або параліч гортані. Хворі скаржаться на відчуття здавлення шиї, утруднення дихання і ковтання. Шкіра над залозою не змінена. Больовий синдром відсутній. Може спостерігатися клінічна картина гіпотиреозу. Ускладненням є місцевий фіброз прилеглих тканин, що викликає симптоми обструкції. У деяких випадках можуть з'являтися зміни інших тканин: фіброзний ретроперітоніт, склерозуючий холангіт. Перебіг захворювання хронічне, хвороба триває роками.
Діагноз. Ставиться на підставі надзвичайно щільної пухлини в щитовидній залозі щільно зрослої з навколишніми тканинами і органами у шийній області, щитовидна залоза «кам'янистої» консистенції.
Диференціальний діагноз проводиться з онкосідромом, від якого фіброзний тиреоїдит відрізняється тривалим перебігом і відсутністю лейкосіндрома. Звичайно проводиться аспіраційна біопсія.
Дослідження отриманого матеріалу підтверджує злоякісність, доброякісність і підозра на малигнизацию. Крім цього, первинної профілактики практично немає.
Диспансеризація. Хворий перебуває під наглядом хірурга і ендокринолога. Огляд повинен бути не рідше 1 разу на півріччя, але краще - 1 раз на 2 місяці. Після оперативного лікування проводиться профілактика рецидиву.
Найцікавіші новини