Лейкоцитурия зазвичай є наслідком запального процесу в сечовому міхурі, ниркових мисках, в інтерстиціальної тканини нирок, тобто вона може бути одним з найбільш інформативних ознак циститу, пієлонефриту, інтерстиціального нефриту. Лейкоцитурией супроводжується також простатит, туберкульоз нирок і сечових шляхів, сечокам'яна хвороба та інші урологічні захворювання нирок і сечових шляхів. Пиурия спостерігається при гідронефрозі, гнійному пієлонефриті. Незначна або помірна лейкоцитурія може відзначатися у перші дні гострого гломерулонефриту, часто (хоча і не постійно) виявляється при хронічній нирковій недостатності, що стала наслідком хронічного гломерулонефриту, амілоїдозу нирок, діабетичного гломерулосклероз, а також при нефротичному синдромі різної етіології.
Наявність лейкоцитурії, особливо в повторних аналізах сечі, вказує на патологію в нирках або сечових шляхах і вимагає ретельного і всебічного обстеження хворого з метою встановлення її конкретної причини.
Лейкоцитурия може бути:
1) ниркового, вірніше нефронах походження, як наслідок поразки клубочків і канальців;
2) внепочечного походження, обумовленої поразкою сечовивідних шляхів: сечовипускальний канал або прилеглі органи чоловічої статевої системи (передміхурова залоза, насінні бульбашки), звідки при запальному процесі лейкоцити проникають в сечові шляхи. У рідкісних випадках лейкоцитурія обумовлена проривом в сечовий міхур гнійників параметрия, аппендикулярного абсцесу і т.д.
При пієлонефриті поява лейкоцитів у сечі пов'язано з розвитком гнійно-запальних інфільтратів в проміжній тканині нирки і деструкції канальців, що проходять в зоні запальної інфільтрації. Значно рідше лейкоцитурія виникає через руйнування клубочків нирки і проникнення лейкоцитів в просвіт проксимальних відділів канальців. Дані явища, як правило, виникають на 3-5-у добу з моменту проникнення і осідання в нирці патогенних мікроорганізмів. Поряд з цим у зазначеній стадії запального процесу відбувається активний вихід "живих" лейкоцитів з вогнища запалення через стінки канальців в їх просвіт. Отже, лейкоцитурія може спостерігатися і при відсутності деструктивного процесу в нирці в перші дні захворювання, але в цьому випадку вона буде досить незначною і далеко не завжди може бути виявлена за допомогою звичайного дослідження осаду сечі. Набагато більше значення в цій стадії пієлонефриту має застосування кількісних методик виявлення лейкоцитурії і визначення морфологічних ocoбенностей лейкоцитів сечі, оскільки в осаді сечі можуть бути виявлені характерні для гострого гнійно-запального процесу в нирці так звані активні лейкоцити.
Ступінь лейкоцитурии при пієлонефриті багато в чому залежить від шляху проникнення інфекції в нирку і стадії захворювання. У перші дні гострого гематогенного пієлонефриту лейкоцитурія може бути відсутнім, тому орієнтуватися за даними дослідження осаду сечі не представляється можливим. При високому ступені лейкоцитурії гній в сечі визначається макроскопічно - піурія. Однак помутніння сечі може бути викликане й іншими причинами.
Найбільш точно виявити лейкоцитурію можна шляхом мікроскопії осаду сечі.
Для мікроскопічного дослідження сечі існують два методи:
1) звичайне дослідження осаду сечі при загальному її аналізі;
2) кількісний підрахунок формених елементів - методики Каковского-Аддиса, Нечипоренко, Амбурже та ін. Нормальний вміст лейкоцитів в осаді сечі становить: при загальному аналізі - до 5-6 в полі зору, при аналізі по Каковскому - Аддіс - до 2 000 000 в добу, по Амбурже - до 2500 в хв. Для лейкоцитурии, викликаної гнійно-запальним процесом в нирковій паренхімі, характерно виявлення активних лейкоцитів в осаді сечі. Проте їх джерелом може бути запальний процес і в передміхуровій залозі. Виявити джерело пиурии можна також при одночасному дослідженні сечі з сечового міхура і сечі з ниркової балії, отриманої шляхом катетеризації сечоводів.
Для виявлення причин тривалої лейкоцитурии необхідне детальне урологічне обстеження. Слід пам'ятати, що лейкоцитурія може бути обумовлена домішкою до сечі виділень із зовнішніх статевих органів при вульвовагініті, поганому гігієнічному догляді за геніталіями. Недостатньо ретельний збір сечі, особливо у дівчаток, без попереднього туалету зовнішніх статевих органів нерідко служить причиною помилкової діагностики.
Найцікавіші новини