Громадяни Російської Федерації мають невід'ємним правом на охорону здоров'я. Це право забезпечується охороною навколишнього природного середовища, створенням сприятливих умов праці, побуту, відпочинку, виховання і навчання громадян, виробництвом і реалізацією доброякісних продуктів харчування, а також наданням населенню доступної медико-соціальної допомоги.
Держава забезпечує громадянам охорону здоров'я незалежно від статі, раси, національності, мови, соціального походження, посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, приналежності до суспільних об'єднань, а також інших обставин.
Держава гарантує громадянам захист від будь-яких форм дискримінації, зумовленої наявністю у них яких-небудь захворювань. Особи, винні в порушенні цього положення, несуть встановлену законом відповідальність.
Громадянам Російської Федерації, які перебувають за її межами, гарантується право на охорону здоров'я відповідно до міжнародних договорів Російської Федерації.
Стаття 18. Право іноземних громадян, осіб без громадянства та біженців на охорону здоров'я
Іноземним громадянам, які перебувають на території Російської Федерації, гарантується право на охорону здоров'я відповідно до міжнародних договорів Російської Федерації.
Особи без громадянства, які постійно проживають в Російській Федерації, і біженці користуються правом на охорону здоров'я нарівні з громадянами Російської Федерації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами Російської Федерації.
Порядок надання медичної допомоги іноземним громадянам визначається Урядом Російської Федерації.
Порядок надання медичної допомоги особам без громадянства та біженцям встановлюється відповідно до законодавства Російської Федерації.
Стаття 19. Право громадян на інформацію про фактори, що впливають на здоров'я
Громадяни мають право на регулярне отримання достовірної та своєчасної інформації про фактори, що сприяють збереженню здоров'я або роблять на нього шкідливий вплив, включаючи інформацію про санітарно-епідеміологічне благополуччя району проживання, раціональних нормах харчування, про продукцію, роботи, послуги, їх відповідність санітарним
нормам і правилам, про інші фактори. Ця інформація надається органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень через засоби масової інформації або безпосередньо громадянам.
Стаття 20. Право громадян на медико-соціальну допомогу
При захворюванні, втрати працездатності та в інших випадках громадяни мають право на медико-соціальну допомогу, яка включає профілактичну, лікувально-діагностичну, реабілітаційну, протезно-ортопедичну та зубопротезну допомогу, а також заходи соціального характеру по догляду за хворими, непрацездатними та інвалідами, включаючи виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Медико-соціальна допомога надається медичними, соціальними працівниками та іншими фахівцями в установах державної, муніципальної та приватної систем охорони здоров'я, а також в установах системи соціального захисту населення.
Громадяни мають право на безкоштовну медичну допомогу у державній та муніципальній системах охорони здоров'я відповідно до законодавства Російської Федерації, законодавством суб'єктів Російської Федерації і нормативними правовими актами органів місцевого самоврядування.
Гарантований обсяг безкоштовної медичної допомоги надається громадянам відповідно до Програми державних гарантій надання громадянам Російської Федерації безкоштовної медичної допомоги.
Громадяни мають право на додаткові медичні та інші послуги на основі програм добровільного медичного страхування, а також за рахунок коштів підприємств, установ і організацій, своїх особистих коштів та інших джерел, не заборонених законодавством Російської Федерації.
Громадяни мають право на пільгове забезпечення протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, слуховими апаратами, засобами пересування та іншими спеціальними засобами. Категорії громадян, які мають це право, а також умови і порядок їх забезпечення пільгової протезно-ортопедичної та зубопротезної допомогою визначаються законодавством Російської Федерації, законодавством суб'єктів Російської Федерації.
Громадяни мають право на медичну експертизу, в тому числі незалежну, яка проводиться за їх особистою заявою у спеціалізованих установах відповідно до статті 53 цих Основ.
Діти, підлітки, учні, інваліди та пенсіонери, які займаються фізичною культурою, мають право на безкоштовний медичний контроль.
Працюючі громадяни мають право на допомогу при карантині у разі усунення їх від роботи внаслідок заразного захворювання осіб, які оточували їх. Якщо карантину підлягають неповнолітні або громадяни, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, допомога видається одному з батьків (іншому законному представнику) чи іншому члену сім'ї у порядку, встановленому законодавством Російської Федерації.
Стаття 20.1. Програми державних гарантій надання громадянам безкоштовної медичної допомоги
Програма державних гарантій надання громадянам Російської Федерації безкоштовної медичної допомоги визначає види, нормативи обсягу медичної допомоги, нормативи фінансових витрат на одиницю обсягу медичної допомоги, подушного нормативи фінансування та порядок формування тарифів на медичну допомогу.
Програма державних гарантій надання громадянам Російської Федерації безкоштовної медичної допомоги може визначати умови надання медичної допомоги, критерії якості та доступності медичної допомоги.
Програма державних гарантій надання громадянам Російської Федерації безкоштовної медичної допомоги затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Програми державних гарантій надання громадянам Російської Федерації безкоштовної медичної допомоги органи державної влади суб'єктів Російської Федерації стверджують територіальні програми державних гарантій надання громадянам Російської Федерації безкоштовної медичної допомоги.
Територіальні програми державних гарантій надання громадянам Російської Федерації безкоштовної медичної допомоги можуть визначати додаткові умови, види та обсяги надання медичної допомоги.
Стаття 21. Охорона здоров'я громадян, зайнятих окремими видами професійної діяльності
З метою охорони здоров'я громадян, попередження інфекційних та професійних захворювань працівники окремих професій, виробництв, підприємств, установ і організацій, перелік яких затверджується Урядом Російської Федерації, проходять обов'язкові попередні при вступі на роботу і періодичні медичні огляди.
Громадянин може бути тимчасово (на строк не більше п'яти років і з правом подальшого переогляду) або постійно визнаний непридатним за станом здоров'я до виконання окремих видів професійної діяльності та діяльності, пов'язаної з джерелом підвищеної небезпеки. Таке рішення приймається на підставі висновку медико-соціальної експертизи згідно з переліком медичних протипоказань і може бути оскаржене до суду.
Перелік медичних протипоказань для здійснення окремих видів професійної діяльності та діяльності, пов'язаної з джерелом підвищеної небезпеки, встановлюється федеральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я та переглядається не рідше одного разу на п'ять років.
Роботодавці несуть відповідальність за виділення коштів на проведення обов'язкових і періодичних медичних оглядів працівників у випадках і порядку, передбачених законодавством Російської Федерації, законодавством суб'єктів Російської Федерації.
Найцікавіші новини