При імуногістохімічному дослідженні А-клітини, що містять глюкагон, розташовуються по периферії острівця. Комп'ютерний аналіз мікроскопічних зображень показав, що об'ємна щільність глюкагон-містять клітин становить 12,8 + 2,5%, а оптична щільність інтенсивності імуногістохімічної реакції - 0,126 + 0,004 у. е. Аналіз соматостатин-продукують D-клітин показав, що їх об'ємна частка у інтактних тварин становить 4,5 ± 0,9%, а оптична щільність - 0,160 ± 0,006 у. е. D-клітини також розташовуються по периферії острівців. Микроциркуляторное русло интактной підшлункової залози представлено численними капілярами, артеріолами і вену-лами, що мають типове ультраструктурномудослідження будову. Капіляри підшлункової залози в основному є судинами з безперервною ендотеліальної вистилки. Цитоплазма ендотеліальних клітин містить звичайний набір органел і велика кількість пі-ноцітозних бульбашок, що формуються як на внутрішній, так і на зовнішній поверхні капілярних ендотеліальних клітин і представляють собою форму транспорту макромолекулярних речовин, що надходять в капіляри з навколишніх їх ацінарних і острівцевих клітин або, навпаки, з них в навколишню тканину. Уздовж капілярів розташовуються перицитам, від тел яких відходять довгі цитоплазматичні відростки. Артеріоли і венули розташовуються, як правило, в екзокринної частини підшлункової залози, клітини якої мають добре розвинений ендоплазматичнийретикулум і велика кількість мітохондрій, як відображення активних біосинтетичних процесів, що відбуваються в них.
Вплив епіфізектомія на структуру підшлункової залози тварин. Результати вивчення підшлункової залози тварин 2-ї групи через 1 місяць після епіфізектомія (через 3 доби після закінчення введення фізіологічного розчину) показали, що її гістоархітектонікі в цілому зберігається. Однак кількісний аналіз мікроскопічних зображень виявив суттєві відмінності від показників у інтактних тварин 1-й (контрольній) групи. Об'ємна частка А-клітин становить 12,2 ± 1,1%, а їх оптична щільність - 0,111 ± 0,006 у. е., що на 12% менше контрольних значень (рlt; 0,05). При аналізі соматостатин-містять D-клітин встановлено збільшення їх об'ємної частки на 15,5% по відношенню до пе - 4,5 + 0,9%), оптична щільність їх при цьому зменшена на 12% в порівнянні з показником у контрольних тварин і складає 0,142 + 0,001 у. е. (у контролі - 0,160 ± 0,006 у. е., рlt; 0,05). Через 1 місяць після епіфізектомія з боку капілярів відзначається вогнищевий стаз крові, просвіт капілярів частково, а частіше повністю зайнятий еритроцитами, ендотеліальні клітини в стані вираженого локального набряку, в ендотеліоцитах відзначаються дистрофічні зміни, кількість піноцитозних бульбашок в них зменшується. Кількість періцітарних клітин, що лежать уздовж капілярів, значно зменшено, цитоплазма їх просвітлено, а цитоплазматические відростки або вкорочені, або взагалі не візуалізуються.
У підшлунковій залозі тварин 3-ї групи через 1,5 місяця після епіфізектомія (через 12 діб після закінчення введення фізіологічного розчину) об'ємна частка глюкагон-містять А-клітин зберігається на рівні показників у тварин 2-ї групи. Такі ж результати отримані і при аналізі оптичної щільності А-клітин. Об'ємна частка соматостатин-містять D-клітин через 1,5 місяця після ЕЕ збільшується в порівнянні з контрольними значеннями на 17%, а їх оптична щільність - на 11% порівняно з контролем. Через 1,5 місяця після ЕЕ в капілярах частково відновлюється кровотік, однак, незважаючи на зменшення набряку, дистрофічні зміни в ендотеліальних клітинах зберігаються, при цьому кількість перицитів стає ще менше, а в більшості дільниць вони взагалі не виявляються, що істотно знижує тонус судин і міцність ендотелію.
Вплив епіталона на структуру підшлункової залози епіфізектомірованних тварин. У тварин 4-ї групи через 1 місяць після епіфізектомія (через 3 доби після закінчення введення епіталона) в підшлунковій залозі суттєвих особливостей не виявляється. Коливання показників кількості і оптичної щільності глюкагон-містять А-клітин знаходяться в межах контрольних значень. Однак чітко простежуються позитивні відмінності від показників у тварин 2-ї групи: оптична щільність А-клітин становить 0,123 ± 0,003 у. е. (у тварин 2-ї групи - 0,111 ± 0,006 у. е., рlt; 0,05). Подібні результати зареєстровані і при аналізі поведінки соматостатин-містять D-клітин: оптична щільність D-клітин становить 0,158 ± 0,007 у. е. (у тварин 2-ї групи -0,142 + 0,001 у. е., рlt; 0,05).
З боку мікроциркуляторного русла підшлункової залози електронно-мікроскопічна картина досить спокійна і практично не відрізняється від норми. Стінка капілярів звичайної товщини, однак звертає на себе увагу майже повна відсутність перицитів, оточуючих капіляри, і більш помітно виражена агрегація еритроцитів у просвіті судин. У підшлунковій залозі тварин 5-ї групи через 1,5 місяця після епіфізектомія (через 12 днів після закінчення введення епіталона) достовірних змін у кількісних показниках змісту А- і D-клітин в порівнянні показниками у тварин 4-ї групи не відмічено: оптична щільність інтенсивності забарвлення при обох імуногістохімічних реакціях коливається в межах подібних значень. Змін в структурно-функціональної організації капілярів та інших судин мікроциркуляторного русла в ці терміни не відзначається, електронно-мікроскопічну будову капілярів практично співпадає з описом тварин 4-ї групи. Вплив Епіталамін на структуру підшлункової залози епіфізектомірованних тварин. Морфофункціональна структура підшлункової залози тварин 6-ї групи через 1 місяць після ЕЕ (через 3 доби після закінчення введення Епіталамін) характеризується коливанням досліджуваних параметрів в межах контрольних значень.
Так, об'ємна частка глюкагон-містять А-клітин становить 10,9 ± 1,5% (у контролі - 12,8 ± 2,5%), а об'ємна частка соматостатин-містять D-клітин - 5,4 ± 1,1 % (у контролі - 4,5 + 0,9%). Однак при цьому оптична щільність А-клітин становить 0,135 ± 0,006 у. е., що на 21,6% більше, ніж у тварин 2-ї групи після епіфізектомія (рlt; 0,05), а оптична щільність D-клітин становить 0,162 ± 0,002 у. е., що на 14% більше показника у тварин 2-ї групи (рlt; 0,05). Ці показники практично не відрізняються від показників у інтактних тварин 1-ї групи (контроль). Модулюючий вплив Епіталамін проявляється у зміні мікроциркуляторного русла в ці терміни експерименту. Капіляри розширені, стазу крові в них не зазначається, ендотеліальні клітини активно функціонують, про що свідчить велика кількість піноцитозних бульбашок в їх цитоплазмі, проте окремі ділянки ендотелію помірно набряклі. Уздовж капілярів відзначаються скупчення ланцюжків перицитів. У підшлунковій залозі тварин 7-ї групи через 1,5 місяця після ЕЕ (через 12 діб після закінчення введення Епіталамін) ефект Епіталамін проявляється у зниженні об'ємної частки сома-тостатін-містять D-клітин по відношенню до контролю і особливо по відношенню до показника у тварин 3-ї групи. Так, оптична щільність D-клітин у щурів 7-ї групи становить 0,156 ± 0,002 у. е. (у тварин 3-ї групи - 0,145 + 0,004 у. е., рlt; 0,05), а оптична щільність А-клегок - 0,136 ± 0,004 у. е. (у тварин 3-ї групи - 0,114 + 0,001 у. е., рlt; 0,05). З боку капілярів відзначаються ультраструктурні зміни, що свідчать про активне функціонування мікроциркуляторного русла. Просвіт капілярів широкий, еритроцити знаходяться у вільному стані, ендотелій виявляє інвагі-лося поверхню, що поряд з виразним виявленням органел в цитоплазмі ендотеліоцитів свідчить про активне функціонування мікроциркуляторного ланки. Великі перицитам також чітко виявляються уздовж стінки капілярів.
Таким чином, в моделі передчасного старіння, викликаного епіфізектомія, в підшлунковій залозі щурів спостерігаються характерні вікові зміни структури тканини, що супроводжуються нерівномірним збільшенням об'ємної частки D-клітин з достовірним зниженням їх оптичної щільності, що свідчить про зниження синтезу і секреції соматостатину в підшлунковій залозі при старінні . З боку А-клітин відзначається достовірне зниження оптичної щільності через 1 місяць після епіфізектомія, однак через 1,5 місяці синтез глюкагону знову підвищується і навіть недостовірно перевищує контрольні показники. Виявлена взаємозв'язок структурних і функціональних змін у тканині підшлункової залози може служити діагностичним критерієм передчасного старіння і розвитку пов'язаної з ним вікової патології підшлункової залози. Вивчення дії пептидів епіфіза показало їх стабілізуючий вплив на секреторну функцію підшлункової залози при моделюванні старіння. При цьому виявлено, що вплив епіталона більше проявляється у ставленні D-клітин і пов'язаного з ними синтезу соматостатину, в той час як епіталамін більш тропного впливає на А-клітини та синтез глюкагону. Важливо відзначити нормалізацію мікроціруляторного русла під дією пептидів епіфіза. Результати проведеного дослідження в моделі передчасного старіння, обумовленого епіфізектомія, показали наявність у пептидів епіфіза геропротекторні властивостей по відношенню до підшлунковій залозі. Це дає підставу вважати, що комбінація застосування обох пептидів може виявитися корисною і взаимодополняющей при корекції різних типів порушень функцій підшлункової залози при старінні.
Найцікавіші новини