» » Гастроінтестинальний мелатонін при патології шлунково-кишкового тракту в похилому і старечому віці


Гастроінтестинальний мелатонін при патології шлунково-кишкового тракту в похилому і старечому віці

Гастроінтестинальний мелатонін при патології шлунково-кишкового тракту в похилому і старечому віці
Гастрит і виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. З метою з'ясування участі МТ-продукують ЄС-клітин слизової оболонки шлунка в патогенезі виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки було проведено вивчення їх функціональної морфології та поведінки як при самій вищевказаної патології, так і при основному передвиразковий стан - гастриті, а також у контрольній групі, яку склали добровольці, не страждають захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Такий підхід, на наш погляд, доцільний при розробці тестів для оцінки прогнозу перебігу виразкової хвороби.

Контрольна група. ЄС-клітини зазвичай мають веретеновидную, неправильну або трикутну форму з довгим апікальним відростком, що забезпечує контакт ЄС-клітин з їх мікрооточенням. ЄС-клітини, крім аргірофільних властивостей, притаманних усім іншим АРIDооцітам, володіють також аргентаффіннимі властивостями. При імуногістохімічному дослідженні більшість з них вступають в позитивні реакції з антитілами до серотоніну і МТ, однак частина клітин виявляє іммунопозітівние властивості тільки до якогось одного гормону - серотоніну або МТ. Середня кількість ЄС-клітин на 1 мм2 слизової оболонки в нормі становить 200,5 ± 17,1 (для серотонін-містять) і 130,6 + 14,0 (для МТ-містять).

При електронно-мікроскопічному дослідженні ЄС-клітини мають велике овальне ядро з добре вираженим хроматином і ядерцем. В їх цитоплазмі виявляються добре розвинений шорсткий і гладкий ендоплазматичнийретикулум, мітохондрії, рибосоми, пластинчастий комплекс (апарат Гольджи) з ознаками різної функціональної активності, лізосоми, вакуолі.



Основною відмінною ознакою ЄС-клітин служить прісуттвіе в їх цитоплазмі численних нейроендокринних секреторних гранул, які є місцем остаточного освіти і зберігання МТ, серотоніну і пептидних гормонів (мотіліна, SP). При електронно-мікроскопічному дослідженні в цитоплазмі ЄС-клітин виявляються поліморфні, округлі, гантелеобразную і ракетоподібні гранули з серцевиною різної електронної щільності. Діаметр гранул коливається від 175 до 411 нм, складаючи в середньому 193 нм.

Поверхневий і атрофічний гастрит. У хворих на хронічний поверхневим гастритом відзначається потовщення слизової оболонки шлунка. В епітелії виявляються дистрофічні зміни різного ступеня вираженості. Межі між епітеліоцитами не завжди чітко контурируются. Власний шар слизової оболонки набряклий, инфильтрирован лімфоцитами і плазматичними клітинами. Поведінка ЄС-клітин виявляло тенденції до гіперплазії. Зміст їх на 1 мм2 слизової оболонки було наступним: ЄС-клітини (серотонін-містять) - 250,6 + 17,1- ЄС (МТ-містять) - 190,6 + 14,5. При електронно-мікроскопічному дослідженні ЄС-клітини демонстрували різну ступінь насичення цитоплазми секретор¬нимі гранулами. Зустрічалися картини ендоцитозу гранул через клітинну мембрану.



У хворих з атрофічним гастритом відзначається стоншення слизової оболонки. Шлункові ямки подовжуються, а залози укорачіва¬ются. В епітеліоцитах також відзначаються дистрофічні зміни. Кровоносні капіляри розширені, спостерігається стаз крові, іноді дрібні крововиливи. Виражена поліморфноклеточная інфільтра¬ція з переважанням лімфоцитів і плазматичних клітин. При аналізі поведінки ЄС-клітин встановлено, що їх кількість має тенденцію до збільшення і становить 280,6 + 19,4 (серотонин- містять) і 200,2 ± 11,2 (МТ-містять). Гранули в них в основ¬ном концентруються поблизу клітинної мембрани. У деяких секреторних гранулах знижується електронна щільність.

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Функціональна морфологія і поведінку ЄС-клітин шлунка в період ремісії виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки практично не відрізнялося від контролю або від їх стану при гаст¬ріте (якщо такий був, а в переважній більшості випадків він мав місце). Істотні відмінності були виявлені у хворих в період загострення захворювання, що дає підставу вважати значимим виявлення та аналіз їх як прогностичних маркерів перебігу патологічного процесу.

Виразкова хвороба шлунка (загострення). У хворих на виразкову хворобу шлунка в період загострення по краю виразки виявляються зони фібриноїдного некрозу. Виражена клітинна інфільтрація з переважанням нейтрофілів і еозинофілів. З боку ЄС-клітин відзначалася гіперплазія - 380,6 ± 13,4 (серотонін-містять) і 290,2 + 12,7 (МТ-містять). Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки (загострення). При загостренні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки загальне число аргірофільних клітин в антральному відділі шлунка ще більше збільшується. При цьому відзначається виражена гіперплазія ЄС-клітин (440,5 ± 14,2 (серотонін-містять) і 350,3 ± 13,7 (МТ-містять)). При електронно-мікроскопічному дослідженні з боку ЄС-клітин, як при виразці шлунка, так і при виразці дванадцятипалої кишки, зазначалося різне функціональне стан їх. Частина клітин була перенасичена гранулами, в інших клітинах цитоплазма була спустошеною з різко вираженими профілями ЕПР. Деякі гранули сохра¬нялі високу електронну щільність, інші її втрачали. Нерідко відзначався ендоцитоз гранул через клітинну мембрану.


Найцікавіші новини


Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!