Клінічна картина загального cотрясенія залежить від ступеня і локалізації змін в органах і тканинах і нагадує клінічну картину шоку з ознаками cотрясенія окремих органів і тканин, відзначаються різка блідість шкірного покриву, тахікардія, почастішання дихання, зниження артеріального тиску, головні болі і запаморочення, адинамія, загальна слабкість , парези кінцівок (як завдало минущі), зниження гостроти зору порушення слуху різної тривалості, ниючі болі в кістках і суглобах. У більшості постраждалих спостерігаються затримка сечовипускання, дисфункція шлунково-кишкового тракту, мікро- і макрогематурія, порушення сну. При струсі головного мозку відзначаються втрата свідомості різної тривалості, ретроградна амнезія, запаморочення, нудота, блювання, збудження. Клінічна картина cотрясенія головного мозку у дітей доповнюється блювотою, відзначаються мелкоразмашістий ністагм, нетривалий звуження або розширення зіниць, підвищення температури тіла до 38,5 ° При струсі органів грудної порожнини можливо шокоподібний стан: блідість, ціаноз, холодний піт, експіраторна задишка, тахікардія. При струсі серця виникають тиснуть болі за грудиною, в лівій половині грудної клітки, серцебиття. Тони серця приглушені, ослаблений I тон на верхівці. На ЕКГ виявляють різні порушення провідності і ритму серця, аж до розвитку блокади, ознаки ішемії міокарда, минущі зміни зубця Т і сегмента ST. При струсі органів черевної порожнини нерідко виникають симптоми гострого живота.
Діагноз cотрясенія заснований на аналізі характеру травми і клінічній картині. Для виключення більш важких ушкоджень внутрішніх органів використовують оглядову рентгенографію, екскреторну урографію, електроенцефалографію, ультразвукову ехолокацію, лапароцентез і лапароскопію та ін.
Постраждалі мають бути терміново госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії багатопрофільного стаціонару. Обсяг першої лікарської допомоги при cотрясеніі такий же, як при травматичному шоці. Постраждалого укладають на носилки, надають високе додавання тулуба, голову повертають набік, забезпечують інгаляцію кисню під час транспортування. На догоспітальному етапі лікування для відновлення об'єму циркулюючої крові використовують внутрішньовенне введення декстранів (реополіглюкін, поліглюкін). З метою знеболювання застосовують ненаркотичні анальгетики. Наркотичні анальгетики протипоказані при cотрясеніі головного мозку. При підозрі на cотрясеніе органів грудної порожнини внутрішньовенно вводять розчини еуфіліну, серцевих глікозидів. Паралельно з лікувальними заходами, спрямованими на поліпшення мікроциркуляції, відновлення порушених фізіологічних функцій, на корекцію дисбалансу кислотно-лужного стану, серцево-судинних та ендокринних порушень, виконують і діагностичні дослідження. При струсі головного мозку і органів черевної порожнини показана локальна гіпотермія.
При струсі органів грудної порожнини проводять інгаляцію зволоженим киснем, для поліпшення реологічних властивостей крові внутрішньовенно крапельно вводять реополіглюкін (від 400 до 1200 мл на добу). При явищах серцево-судинної недостатності вдаються до внутрішньовенного введення серцевих глікозидів. З метою посилення коронарного і мозкового кровотоку призначають ін'єкції трентала, кокарбоксилази, АТФ, всередину курантил. Транквілізатори (седуксен, нітразепам та ін.) Застосовують лише після виключення внутріпорожнинних пошкоджень. Здійснюють динамічний контроль ЕКГ, визначають в'язкість крові, досліджують її біохімічний склад.
При струсі органів черевної порожнини призначають внутрішньовенно глюкозоновокаіновую суміш, реополіглюкін, внутрішньом'язово спазмолітичні засоби (но-шпу, папаверин, платифілін та ін.). З другої доби вводять препарати, що стимулюють моторику кишечника (прозерин). У всіх випадках необхідний постільний режим З метою знеболювання застосовують тільки ненаркотичні анальгетики.
Після виписки зі стаціонару необхідні дотримання щадного режиму протягом 7-12 днів, спостереження невропатолога і терапевта. Призначають препарати, що покращують обмінні процеси в тканинах, а також кровотік і мікроциркуляцію. Особам, які перенесли cотрясенія органів грудної порожнини, продовжують розпочатий в стаціонарі курс лікування кардіотропних препаратами, що поліпшують трофіку міокарда та коронарний кровообіг (рибоксин, курантил, АТФ). Крім того, призначають всередину карбокромен (інтенкордін) по 0,075-0,15 г 2-3 рази на день курсом по 3-4 тижні. Перенесшим cотрясеніе головного мозку з метою поліпшення мозкового кровообігу дають всередину циннарізін (стугерон) по 0,025-0,05 г 2-3 рази на день або кавінтон, який також сприяє накопиченню в тканинах АТФ, по 0,005 г (1-2 таблетки) 3 рази в день.
Прогноз при cотрясеніі частіше сприятливий, постраждалі повертаються до колишнього виду трудової діяльності. Після перенесеного cотрясенія головного мозку нерідко спостерігаються залишкові явища: найчастіше розвивається посттравматичний церебральна астенія зі зниженням психічної активності та швидкої виснажуваністю психічної діяльності.
Найцікавіші новини