» » Вплив безпліддя на стан молочних залоз


Вплив безпліддя на стан молочних залоз

Вплив безпліддя на стан молочних залоз
У літературі є вкрай мала кількість популяційних досліджень, що характеризують частоту захворювань молочних залоз у жінок з різними факторами безпліддя. Незважаючи на підвищений інтерес гінекологів до проблеми захворювань молочних залоз, досі не існує стандартів ефективної діагностики. Самопальпація молочних залоз, обстеження в оглядових кабінетах і жіночих консультаціях дуже важливі, але вони не можуть в даний час бути основними скринінговими методами, так як частота непальпованих пухлин молочних залоз досягає більше 30%. Одним із шляхів підвищення ефективності діагностичних заходів є формування груп підвищеного ризику.

Нами проведено дослідження, в ході якого вирішувалося завдання визначення частоти патології молочних залоз у жінок, які страждають на безпліддя з ідентифікацією факторів ризику.

При обстеженні 93 жінок, які звернулися в Центр репродуктивної медицини м Красноярська з проблемою безпліддя, у 36 жінок (37,9% випадків) діагностована ано-вуляція, у 32 пацієнток (34% випадків) - трубний або чоловічий фактори безпліддя, а у 25 жінок (28,1%) було поєднання кількох факторів (чоловічий + ендокринний, трубно-перитонеальний + ендокринний, чоловічий + трубно-перитонеальний + ендокринний).

Середній вік пацієнток склав 31 + 1,2 року. Вік молодше 35 років мали 21 жінка контрольної групи (65,6%) і 39 жінок основної групи (63,9%), р> 0,05. Вік старше 35 років мали 10 і 23 жінки контрольної та основних груп (31,3 і 37,7%), р> 0,05. Надлишкова маса тіла жінок перед лікуванням методом ЕКЗ відзначена в основній групі у 44 (72,1%), в контрольній групі - у 5 (15,6%), рlt; 0,05, Х2 = 23,735, ОР = 2,91. Кількість жінок, зайнятих на шкідливому виробництві в контрольній групі склало 12 осіб (37,5%), в основній групі - 39 (63,9%), р> 0,05.

На момент обстеження курили 24 жінки з основної групи і 6 з контрольної групи (39,3 і 18,8% відповідно, р> 0,05, х2 = 3,006). Вживали алкоголь 57 жінок з основної і 23 жінки з контрольної груп (93,4 і 71,9% відповідно, р> 0,05, х2 = 0,018, ОР = 0,95). Відзначали часте вживання кави 20 жінок з основної групи і 6 жінок з контрольної, що склало 32,8 і 18,8%, р> 0,05.

45 жінок з основної групи і 11 жінок з контрольної групи оцінили своє харчування як задовільний (73,8 і 34,4% відповідно, рlt; 0,05, х2 = 5,212, ОР = 3,49). Були в шлюбі 11 жінок основної групи і 30 жінок контрольної, що склало 18 і 93,8%, рlt; 0,05, х2 = 5,474, ОР = 1,14.



У 25 пацієнток з ановуляцією (64,1%) діагностована дифузна форма фіброзно-кістозної мастопатії, у 5 жінок (12,8%) - вузлова форма мастопатії і у 12 осіб (30,8%) при УЗД молочних залоз патології виявлено не було .

При обстеженні пацієнток з поєднаними факторами безпліддя дифузна форма фіброзно-кістозної мастопатії спостерігалася у 15 жінок (42,9%), вузлова форма - у 2 пацієнток (5,7%), не було виявлено патології молочних залоз у 11 жінок (31,4 %).

У жінок з трубним або чоловічим фактором безпліддя дифузна форма фібрознокістозной мастопатії діагностована у 25 жінок (86,4%), вузлова форма - у 1 пацієнтки (3,5%), УЗ патології не було виявлено у 15 пацієнток (51,7%) .



За даними УЗД, при переважанні залізистого компонента чітко виявлялися гіпертрофовані залізисті часточки з середньою або кілька підвищеною інтенсивністю луна-сигналів, візуалізувались кілька розширені молочні протоки у вигляді лінійних структур, позбавлених луна-сигналів. При наявності фіброзної мастопатії виявлялася фіброзна тканина у вигляді нерівномірної тяжистость, представлена відображеннями ультразвукових хвиль з високою інтенсивністю луна-сигналів.

При дифузної мастопатії з переважанням кістозного компонента кісти визначалися у вигляді ізольованих округлих або овальних ехонегатівних утворень, у неускладнених випадках позбавлених внутрішніх луна-сигналів. Мінімальний розмір виявляються кіст склав 2 мм. При наявності кіст відзначався ефект дистального посилення ультразвуку. При дифузної фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компонента визначалися множинні кісти, які локалізувалися переважно у верхньо квадрантах.

Захворювання жінки не тільки безпосередньо впливають на репродуктивне здоров'я, але і є фоном, на якому розвиваються зміни в молочних залозах. Різна екстрагенітальна патологія діагностована у 6 (18,8%) жінок контрольної групи і 9 (14,8%) жінок основної групи. У структурі захворюваності в основній групі в порівнянні з контрольною вірогідно частіше переважали хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, зокрема захворювання печінки і жовчного міхура 46 (75,4%) і 17 (53,1%) відповідно, рlt; 0,05, х2 = 9,692, ОР = 2,1. Ендокринні захворювання (гіпотиреоз, цукровий діабет) виявлено у 3 (9,4%) жінок контрольної групи і 15 (24,6%) жінок основної групи, рlt; 0,05, х2 = 8,113, ОР = 1,2. У спадковому анамнезі злоякісні пухлини у родичів зустрічалися у 18 (25,5%) жінок основної групи і у 1 (3,1%) жінки контрольної групи, рlt; 0,05, х2 = 9,692, ОР = 1,41.

Гінекологічні захворювання (міома матки-хронічний сальпінгоофоріт- хронічний ендометріт- ендометріоз) достовірно частіше відзначалися у жінок основної групи 49 (80,3%) у порівнянні з контрольною - 17 (53,1%), рlt; 0,05, Х2 = 5,591 , ОР = 2,24. Діагностичні вискоблювання порожнини матки відзначені в анамнезі у 12 жінок основної групи і у 1 жінки контрольної групи, що складає 19,7% і 3,1% відповідно, рlt; 0,05, х2 == 5,468, ВР = 1,24.

Раннє менархе (до 12 років) спостерігалося у 25 (78,1%) жінок контрольної групи і 50 (82%) - основний, р> 0,05. Порушення менструального циклу в анамнезі відзначені у 6 (18,8%) жінок контрольної групи і 19 (31,1%) жінок основної групи, р> 0,05. При цьому порушення гормонального фону у жінок основної групи діагностовано достовірно частіше, ніж у жінок контрольної групи 3 (9,4%) і 24 (39,3%), рlt; 0,05, х2 = 7,496, ОР = 1,48. Вторинне безпліддя відзначено у 17 (53,1%) жінок контрольної групи і 45 (73,8%) жінок з основної групи, р> 0,05.

Передменструальний синдром (нервово-психічна, набрякла, цефалгіческая форми) був виражений у 6 жінок контрольної і 43 основної групи, що складає 18,8 і 70,5% відповідно, рlt; 0,05, yl = 19,679, ОР = 2,65 . У 2 жінок контрольної групи і 15 жінок основної групи відзначалися порушення сну, скарги на головний біль, швидку стомлюваність, образливість, дратівливість, емоційну лабільність. У 4 жінок контрольної групи і 28 жінок основної групи мав місце синдром передменструального напруження, який виражався в нагрубанні молочних залоз, появі відчуття розпирання, наростанні набряклості строми, збільшенні кровонаповнення, появі ущільнень у лютеїнову фазу менструального циклу.

Обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез відзначений у 9 (28,1%) жінок контрольної групи, і 47 (77,1%) жінок основної групи, що є статистично достовірним, рlt; 0,05, х2 = 17,994, ОР = 2,97 . Вагітності, що закінчилися пологами, мали місце у 11 (34,4%) жінок контрольної групи і у 21 (34,4%) жінки основної групи, р> 0,05, х2 = 0,033. Регулярне статеве життя відзначали 30 жінок контрольної групи і 38 жінок основної групи, що складає 93,7 і 62,3% відповідно, рlt; 0,05, х2 = 9,551, ОР = 1,53.




Найцікавіші новини


Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!