Підвищені концентрації в крові лактатдегідрогенази (ЛДГ), гамма-глутаміл-транспептидази (ГГТ) і рівня загального білірубіну були незалежними факторами несприятливого прогнозу (р = 0,001 р = 0,047 і р = 0,056 відповідно). Wyld і співавт. провели аналіз 145 випадків первинного метастатичного пор-- жения печінки при РМЗ. Медіана виживання у групі склав 4,23 місяця (0,16 - 51 місяць), 1-річна виживаність - 27,6%. Одно-факторний анали! поки Ш1 достовірне погіршення виживаності при наявності симптомів ураження печінки, асциту, перевищенні печінкових функціональних тестів, при низького ступеня діфференніровкі і негативному репеторном статусі первинної пухлини, при високому рівні РЕА (> 1000 нг / мл), літньому віці хворих і множині очаговом ураженні печінки ( vsедінічном). Ефективна хіміотерапія та / або юрмонотерапія достовірно збільшували виживаність пацієнток, медіана виживаності склала 13 і 13,9 місяця відповідно. Багатофакторний аналіз показаний, що низький рівень альбуміну, літній вік і рецептор- естроген негативна первинна пухлина достовірно частіше зустрічаються в групі з малою тривалістю життя.
Неоднозначно оцінюється вплив метастатичного ураження печінки на еффектівностьлеченія. Аналізуючи результати 2 багатоцентрових рандомізованих досліджень (EORTC10923 - доксорубіцин vs паклітаксел і EORTC10961, доксорубіцин + циклофосфамід бридкий-сорубіцін + паклітаксел) хіміотерапії 1-й лінії, автори виділили пацієнток з метастатичним ураженням печінки. Ізольоване ураження печінки відзначено у 18% з усіх хворих з залученням органу в (локачественний процес. Отримані результати дозволяють розглядати пацієнтів з ізольованим ураженням печінки як більш сприятливу ситуацію, ніж при залученні печінки в злоякісний процес одночасно з іншими органами.
Найцікавіші новини