Глюкокортикоїди дозозалежним чином індукують пригнічення функції лейкоцитів і тканинних макрофагів, обмежують і порушують здатність макрофагів до фагоцитозу, а також знижують утворення інтерлейкіну-1, що приводить до придушення синтезу простагландинів і лейкотрієнів. Крім цього, зменшують число циркулюючих лімфоцитів (Т- і В-клітин), моноцитів, еозинофілів і базофілів, пригнічують утворення антитіл. Глюкокортикоїди мають протизапальну, імунодепресивною, антипроліферативними, протиалергічну дію.
Гальмують реакцію гіперчутливості в осередках запалення. Кортикостероїди зменшують міграцію макрофагів і лімфоцитів у вогнища запалення. Блокують Рс-рецептори на поверхні макрофагів для JgG і С3-компонента комплементу, пригнічують різні стадії імуногенезу, не надаючи мітозостатіческого воздействія.Помімо глюкокортикоїдів і антигістамінних препаратів активність імунної системи здатні пригнічувати антиметаболіти і цитостатики.
