Розрізняють неспецифічний остеоартрит, наприклад гострий гнійний остеоартрит при остеомієліті метафізів кісток, і специфічний, наприклад при туберкульозі, гонореї, сифілісі. Остеоартрит може бути ускладненням проникаючого поранення суглоба, якщо пошкоджені суглобова поверхня і кістку. Найчастіше остеоартрит виникає при ураженні великих суглобів.
Клінічно остеоартрит мало відрізняється від артриту. Спостерігаються біль, припухлість, гіперемія, гіпертермія та порушення функції суглоба. Іноді виникає характерна біль при пальпації області в проекції осередку ураження метафіза. Для уточнення діагнозу проводять рентгенологічне дослідження, при якому виявляють вогнище деструкції кісткової тканини.
Лікування оперативне або консервативне. Для відновлення функції суглоба після остеоартриту в амбулаторних умовах проводять тривалі курси ЛФК, фізіотерапії, які чергують з санаторно-курортним лікуванням. В результаті остеоартриту може формуватися артрогенна контрактура чи анкілоз (часто в хибному положенні). При стійких контрактурах і анкилозах лікування оперативне. Використовують шарнірно-дистракційні апарати Волкова - Оганесяна, виконують артропластику, коригуючі остеотомії.
Найцікавіші новини