Для корекції імунологічного статусу організму проводиться наступна терапія:
• неспецифічна десенсибілізація (антигістамінні препарати). Більшість антигістамінних препаратів відносяться до блокаторів Н1-рецепторів. Препарати цієї групи зменшують реакцію організму на гістамін, знімають спричинені гістаміном спазми гладкої мускулатури, зменшують проникність капілярів, попереджають розвиток викликається гістаміном набряку тканин. До цієї групи препаратів відносяться: димедрол, фенкарол, дипразин (піпольфен), діазолін, супрастин, тавегіл та ін;
• імуносупресивної терапії - призначають імуномодулятори левамизол або глюкокортикоїди в різних режимах. Лікування здійснюють або невеликими дозами цих препаратів протягом 2-3 місяців, або ударними дозами протягом 7 днів, в останні або перші дні менструального циклу жінки;
• введення естрогенів в преовулярний період спрямовано на підвищення якості слизу і зменшення кількості імуноглобулінів у ній;
• лікування антибіотиками має на меті зниження антиспермальних антитіл, що виникають при дрімає інфекції в статевих шляхах жінки.
Немедикаментозне лікування - терапія кондом протягом 6 місяців - необхідно для зменшення концентрації антитіл в плазмі крові та цервікальногослизу жінки.
Найцікавіші новини