» » Мікрофлора людини


Мікрофлора людини

Мікрофлора людини
Мікрофлора людини - Мікроорганізми, що мешкають на шкірі і слизових оболонках, що знаходяться в стані динамічної рівноваги один з одним і з організмом людини. Нормальний стан мікрофлори називається еубіоз. Мікрофлора людини - важлива метаболічна система, що синтезує і руйнує власні і чужорідні субстанції, що беруть участь в адсорбції та перенесення в організм людини як корисних, так і потенційно шкідливих агентів. Мікрофлора людини вносить значний внесок у морфогенез тканин, метаболізм вуглеводів, азотистих сполук, стероїдів, водно-сольовий обмін, в детоксикацію різних речовин, освіта мутагенів і антимутагенів, в імунітет і т.д. Найважливішою функцією мікрофлори є її участь у формуванні колонізаційної резистентності, під якою мається на увазі сукупність механізмів, що додають стабільність нормальної мікрофлори і забезпечують запобігання колонізації організму людини сторонніми мікроорганізмами.

Уже в перші миті появи на світ шкіру і слизові оболонки новонародженого заселяють мікроорганізми, число і різноманітність яких визначаються механізмами пологів, санітарним станом середовища, в яких вони відбувалися, а в подальшому і типом вигодовування. У дитини мікрофлора, схожа з такою у дорослої людини, встановлюється до кінця перших трьох місяців життя.

Мікрофлора людини включає різноманітні види мікроорганізмів. Загальна кількість мікроорганізмів, які виявляються у дорослої людини, досягає 1014, що майже на порядок більше числа клітин всіх тканин макроорганізму. Основу мікрофлори людини складають облігатно-анаеробні бактерії. Навіть на шкірі в її глибоких шарах число анаеробів в 3-10 разів перевищує кількість аеробних бактерій. У порожнині рота, в товстій кишці співвідношення може збільшуватися до 1000: 1.



Мікроорганізми на слизових оболонках і шкірі людини різноманітні і представлені наступними пологами: мікроорганізми порожнини рота - Actinomyces, Arachnia, Bacteroides, Bifidobacterium, Candida, Centipeda, Eikenella, Eubacteriun, Fusobacterium, Haemophilus, Lactobacillus, Leptotrichia, Neisseria, Propionibacterium, Selenomonas, Simonsiella, Spirochaeia , Streptococcus, Veillonella, Wolinella, Rothia- мікроорганізми верхніх дихальних шляхів - Bacteroides, Branhamella, Corynebacterium, Neisseria, Streptococcus- мікроорганізми тонкої кишки - Bifidobacterium, Clostridium, Eubacterium, Lactobacillus, Peptostreptococcus, Veillonella- мікроорганізми товстої кишки - Acetovibrio, Acidaminococcus, Anaerovibrio, Bacillus, Bacteroides, Bifidobacterium, Butyrivibrio, Campylobacter, Clostridium, Coprococcus, Disulfomonas, Escherichia, Eubacterium, Fusobacterium, Gemmiger, Lactobacillus, Peptococcus, Peptostreptoccocus, Propionibacterium, Roseburia, Selenomonas, Spirochaeta, Succinomonas, Streptococcus, Veillonella, Wolinella- мікроорганізми шкіри - Acinetobacter , Brevibacterium, Corynebacterium, Micrococcus, Propiombacterium, Sraphylococcus, Pityrosponim, Trichophyton- мікроорганізми жіночих статевих органів - Bacteroides, Clostridium, Corynebacterium, Eubacterium, Fusobacterium, Lactobacillus, Mobiluncus, Peptostreptococcus, Streptococcus, Spirochaeta, Veillonella.



Мікроорганізми, що становлять мікрофлору людини, укладені в високогідратірованний екзополісахарідно-муціновий матрикс і, утворюючи біоплівку, мають більш високою, ніж вільно розташовані мікроорганізми, стійкістю до дії різноманітних фізичних, хімічних, біологічних факторів. Однак, якщо ці фактори за своєю інтенсивністю перевищують компенсаторні можливості екологічної системи (господар і його мікрофлора), то можуть виникати мікроекологічні порушення, що супроводжуються розвитком патологічних станів і несприятливими наслідками. До останніх можна віднести формування і поширення в природі антибіотикорезистентних і атипових штамів мікроорганізмів-утворення нових мікробних спільнот і зміна фізико-хімічних характеристик певних біотопов- збільшення спектру мікроорганізмів, що втягуються в інфекційні процеси-розширення спектру патологічних станів людини, в етіології і патогенезі яких бере участь мікрофлора людини, зростання інфекцій різної локалізаціі- поява контингенту осіб з вродженої та набутої зниженою резистентністю до збудників інфекційних хвороб-зниження ефективності хіміотерапії та хіміопрофілактики, гормональних протизаплідних засобів та ін.

Для створення заданого мікробіоценозу людини або відновлення порушеного перорально застосовують певні штами бактерій-антагоністів, відібраних з представників мікрофлори людини, додають в раціон метаболіти анаеробних бактерій, вводять антиадгезивні антитіла або лектини, які блокують приживлення сторонніх мікроорганізмів, призначають імуномодулятори, які посилюють вироблення секреторних імуноглобулінів або підвищують інші специфічні і неспецифічні механізми захисту. Важливе значення при цьому надають так званої селективної деконтамінації, під якою розуміють призначення всередину малоабсорбіруемих хіміопрепаратів, що пригнічують або елімінувальних ріст умовно (потенційно) патогенних аеробних бактерій і не впливають на анаеробну частина мікрофлори людини.


Найцікавіші новини


Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!