Ціанистоводнева (синильна) кислота - Летюча рідина з запахом гіркого мигдалю. Використовується в якості сильного дезинфікуючого і дератизаційних кошти. Широко застосовується в промисловості та техніці (наприклад, як сировину для отримання акрилонітрилу, у фотографії, для хімічного синтезу). Надзвичайно отруйна! Ціаніди - солі синильної кислоти. Найбільш часті отруєння ціаністим калієм (як випадкові, так і з метою самогубства), який розпадається під впливом соляної кислоти в шлунку, виділяючи вільний ціаністий водень. Останній блокує тканинні дихальні ензими, роблячи неможливим утилізацію кисню тканинами, т. Е. Провокує порушення в них обмінних процесів аж до загибелі клітин.
Які особливості клінічної картини отруєння ціанистоводневої кислотою?
Перебіг отруєння ціанистоводневої кислотою і ціанідами може бути різним у залежності не тільки від дози, але також і від рівня кислотності шлунка та індивідуальних особливостей організму. При повільному перебігу отруєння спочатку з'являється головний біль, шум у вухах, задишка з почуттям здавленості в грудній клітці, блювота, почастішання або уповільнення пульсу, зниження тиску, кома. Поряд з цими симптомами характерні порозовеніе шкіри і запах гіркого мигдалю.
Перша допомога - така ж, як і при гострих отруєннях, що наступили унаслідок вдихання токсичної речовини. Потерпілого потрібно негайно винести з атмосфери, насиченої токсичною речовиною, вжити заходів, спрямованих на забезпечення основних життєвих функцій організму (не можна виробляти штучне дихання рот в рот, так як при цьому можливе отруєння того, хто надає допомогу): дати хворому кисень, зробити масаж серця , негайно викликати лікаря, якнайшвидше вдатися до допомоги спеціальних протиотрут.
Якщо хворий у свідомості, провокують блювоту, дають активоване вугілля, застосовують очищаючі кишечник кошти.
Найцікавіші новини