Ознаки чоловічого помилкового гермафродитизму є при синдромі дісгенвіі гонад та синдромі неповної маскулінізації, при помилковому жіночому гермафродитизме найбільш часто діагностується вроджений адреногенітальний синдром. У хворих з цими синдромами є функціонально і морфологічно неповноцінні внутрішні статеві органи - залежно від форми захворювання або і чоловічі, і жіночі, або тільки чоловічі, а зовнішні статеві органи мають ознаки обох статей. Особлива форма помилкового чоловічого гермафродитизму - тестикулярної фемінізації синдром. Прямої залежності між психічним складом і типом статевих залоз при гермафродитизме не відзначено. Відомі випадки, коли психічний склад і сексуальна спрямованість змінювалися протягом життя у одного і того ж хворого. Важливу, а іноді й вирішальну роль у формуванні психічного складу грають умови виховання. Підозра на гермафродитизм повинно виникнути при народженні дитини з гипоспадией в поєднанні з крипторхізм, при наявності недорозвиненого, що нагадує клітор, статевого члена, роздвоєною мошонки, схожою на статеві губи. З метою уточнення або виключення діагнозу дітей оглядають ендокринолог, гінеколог, уролог, генетик. Лікування гермафродитизму строго індивідуально. При виборі підлоги враховують функціональне превалювання (жіночої або чоловічої частини) гонади. При оперативному лікуванні проводять пластичні операції на зовнішніх статевих органах, в деяких випадках необхідне оперативне видалення хибно сформованої статевої залози. Прогноз при гермафродитизме, за винятком деяких форм, для життя сприятливий, проте необхідно постійне спостереження у фахівців. Дітонародження неможливо.
Найцікавіші новини