Для ендофтальміту характерні болі в оці і значне зниження гостроти зору. При обстеженні хворого методом бічного освітлення або за допомогою щілинної лампи відзначають ознаки іридоцикліту (змішана ін'єкція очного яблука, преципітати на задній поверхні рогівки, гній в передній камері), зміна кольору райдужки, утворення задніх синехій. Характерною ознакою ендофтальміту є жовтувато-сірий рефлекс в області зіниці, який обумовлений утворенням абсцесу в склоподібному тілі, виявляється при дослідженні в світлі і при біомікроскопії ока. У період зворотного розвитку процесу рефлекс набуває білуватий відтінок внаслідок розростання на місці абсцесу сполучної тканини.
При постановці діагнозу враховують характерні для ендофтальміту зниження внутрішньоочного тиску та ознаки запального процесу в передній камері очного яблука, а також дані анамнезу (перенесені хворим проникаюче поранення ока, операція на очному яблуці, гнійний септичний процес).
Лікування ендофтальміту представляє великі труднощі у зв'язку з необхідністю створення високої концентрації антибактеріальних лікарських засобів всередині очі. Антибіотики широкого спектру дії (гентаміцин, мономіцин, цефалоридин, оксацилін, неоміцин, поліміксин, амфотерицин та ін.) Вводять під кон'юнктиву, супрахоріоідальное, ретробульбарного, в передню камеру ока, склоподібне тіло, а також внутрішньовенно і внутрішньом'язово. Застосовують інстиляції різних протизапальних і антибактеріальних засобів в кон'юнктивальний мішок за наступною схемою: протягом 1 год інстиляції проводять кожні 5-7 хв, процедуру повторюють 4-6 разів на добу протягом тижня. Проводять внутрішньоартеріальну офтальмоперфузію лікарських засобів через надочноямковий артерію. При відсутності ефекту від зазначеного лікування або прогресуванні процесу показана вітреоектомія. Призначають також сульфаніламіди, бутадіон (реопирин), індометацин, гексаметилентетрамін, ферментні препарати (фібринолізин, трипсин, папайї, лидазу, протеазу, протолізін) місцево і парентерально.
При рано розпочатому комплексному лікуванні можливий успішний результат. Ексудат в склоподібному тілі частково розсмоктується, що дозволяє зберегти залишковий зір. При несприятливому перебігу розвивається панофтальмит, що закінчується загибеллю очі і сліпотою. Можливі й інші ускладнення, наприклад зморщування скловидного тіла, відшарування сітківки атрофія очного яблука, також призводять до сліпоти.
Профілактика полягає у санації вогнищ запалення, своєчасному комплексному лікуванні проникаючих поранень ока з видаленням внутрішньоочних сторонніх тіл, застосуванні під час і після порожнинних операцій на очному яблуці антибіотиків широкого спектру дії.
Найцікавіші новини