» » Проблема сучасної діагностики раку молочної залози


Проблема сучасної діагностики раку молочної залози

Проблема сучасної діагностики раку молочної залози
Високий рівень захворювань молочних залоз є однією з основних причин, які помітно впливають на стан здоров'я жінок.

Число нових випадків раку молочної залози, щорічно виявлених у різних країнах світу, в даний час перевищила 1 млн і становить 10% усіх злоякісних пухлин різних локалізацій. Прогнозується зростання числа захворювань до 2010 року до 1.45 млн.

Незважаючи на успіхи в лікуванні та підвищення якості діагностики даної патології, смертність від раку молочних залоз залишається високою. Це обумовлено, насамперед, пізньою діагностикою даної патології у зв'язку з несвоєчасним зверненням пацієнток, а також відсутністю високочутливих методів встановлення ранніх (доклінічних) стадій раку молочних залоз, недостатньо точною діагностикою метастазів у регіонарні лімфатичні вузли.

У Російській Федерації рак молочної залози посідає перше місце за показником захворюваності (19,8%) і смертності (17,4%) серед усіх злоякісних новоутворень у жінок у віці 15-69 років.

У 2004 р було виявлено 49 230 нових випадків раку молочної залози, що склало 40,9 на 100 000 населення. Показник смертності від раку молочної залози склав 17,7 на 100 000 населення. Приріст захворюваності та смертності з 1999 по 2004 рр. склав 6,8 і 2,9% відповідно.

Високі показники захворюваності та смертності від раку молочної залози в Росії відзначаються в Москві (51,4 і 21,6 на 100 000 жіночого населення) і в Санкт-Петербурзі (48,1 і 23,3 на 100000 населення).

Від раку молочної залози в Москві за 2004 р померло 2257 жінок, у Росії - 23 058.

Підраховано, що сьогодні ймовірність захворіти на рак молочної залози протягом життя для новонародженої дівчинки становить 3,5%, померти від нього - 1,8%.

Єдиним шляхом успішного лікування і зниження смертності від раку молочної залози в даний час є поліпшення ранньої діагностики.

Так, при локалізованих стадіях 5-річна виживаність досягає 90%, при залученні пахвових лімфатичних вузлів - 68%, а при наявності віддалених метастазів - 18%. На пізніх стадіях рак молочної залози невиліковний, хоча в ряді випадків вдається досить довго контролювати захворювання.

Загальноприйнятим стандартом обстеження пацієнток із захворюваннями молочних залоз є: клінічний осмотр- рентгенівська мамографія в поєднанні зі спеціальними методиками, ультразвукове дослідження молочних залоз, особливо у віковій групі до 35 років-в разі необхідності - діагностична пункція.

Покращення ранньої діагностики раку молочної залози в нашій країні за останнє десятиліття, на жаль, не отмечено- частка занедбаних форм (III і IV стадії) становить близько 57,0%. Загальна 5-річна виживаність при даній формі пухлини в Росії - менше 50%.



Зниження цих показників можливо лише за умови виявлення і лікування раку на дуже ранній стадії, тому що вже на цій стадії спостерігається прогностично несприятливий зростання пухлинної тканини.

Можливості первинної профілактики цього захворювання поки вельми обмежені. Найбільш реальним і багатообіцяючим напрямом боротьби з раком молочної залози є розробка та впровадження ефективних форм і методів масових профілактичних обстежень населення.

Однією з форм профілактичних обстежень є цільові профілактичні обстеження з використанням конкретного діагностичного методу або тесту, спрямовані на раннє виявлення конкретного захворювання. Такі обстеження отримали назву скринінгових.

Рання діагностика відповідно збільшує виживаність хворих на РМЗ, виявлених при скринінгу. Виявлення інвазивного раку високого ступеня злоякісності шляхом скринінгу, коли пухлина ще не визначається клінічним дослідженням (пальпацией), дозволяє знизити смертність від РМЗ. Підтвердженням цього є результати шведського скринінгу, в якому пухлини 3-го ступеня злоякісності, але мінімального розміру (менше 1 см) мали все ж сприятливий прогноз і були вилікувані.

У ряді розвинених країн Європи, в США і Канаді скринінг РМЗ став органічною частиною систем охорони здоров'я в національному масштабі.

За останні 30 років скринінг РМЗ отримав значний розвиток в плані вдосконалення методів, об'єктивної оцінки їх ефективності та масштабів впровадження. Сьогодні провідним методом скринінгу РМЗ є мамографія.



У той же час для більшості країн, включаючи Росію, масштабне впровадження мамографічного скринінгу сьогодні представляється малореальним.

На жаль, державна програма по скринінгу РМЗ в Росії відсутня. В даний час в 80% випадків РМЗ виявляється хворий самостійно, в 10% - при лікарському огляді і тільки в 10% - при мамографії.

Можливості оцінок і індивідуального прогнозування ризику розвитку РМЗ на сьогодні досить обмежені і не можуть бути використані для завдань скринінгу.

За даними Американської національної програми, 5- і 8-річна виживаність хворих на РМЗ, виявлених при скринінгу, склала при I стадії 94 і 90%, при II стадії - 89 і 80%.

Ефективність мамографічного скринінгу істотно залежить від віку обстежуваних жінок. Найбільш актуальне і спірне питання про нижній межі віку жінок, які підлягають скринінгу за допомогою мамографії.

Більшість скринінгових досліджень і програм показали відсутність або помітне зниження ефективності мамографічного скринінгу у віковій групі молодше 50 років у порівнянні з групою старше 50 років. Головна причина в гіршій роздільної здатності мамографії у молодих жінок з більш розвиненим залозистим компонентом в структурі молочних залоз. Тому діагностична чутливість в цьому віці помітно знижується.

Разом з тим якісно проведений мамографічний скринінг, хоча не позбавлений згаданих проблем, призводить зрештою до істотного (до 30%) скорочення смертності від РМЗ.

Жінки, які з різних причин не беруть участі в мамографічному скринінгу, повинні бути поінформовані про те, що не існує інших методів обстеження, які могли б так само ефективно знизити смертність від цього захворювання.

Цілий ряд гормональних, біохімічних і імунологічних тестів не знайшов практичного застосування для скринінгових обстежень з причини недостатньої їх чутливості і специфічності, а також часто і з причини методичної складності.

З клінічних методик триває вивчення ефективності при скринінгу методики самообстеження молочних залоз і фізикального огляду молочних залоз підготовленим медичним персоналом.

У більшості скринінгових програм рентгенівська мамографія доповнюється физикальном оглядом молочних залоз, оскільки поєднане застосування цих двох методів істотно збільшує діагностичну ефективність скринінгу порівняно з використанням тільки мамографії.

Ефективність програм з самообстеження молочних залоз, насамперед, залежить від якості виконання жінками методики самообстеження. А останнє залежить від методів навчання і підготовки жінок, від їхнього віку, етнічної приналежності, освіти, наявності родичів, які перенесли РМЗ.

Поданим В.Ф. Семіглазова і співавт. (1992), на першому році навчання самообстеження молочних залоз проводять 82% навчених жінок, а через 4 роки - вже тільки 56%. Аналіз причин невиконання самообстеження молочних залоз на матеріалі опитування 454 московських жінок, навчених, але не виконували самообстеження молочних залоз, показав, що 7,5% жінок бояться обстежити свої молочні залози через страх щось виявити, 32% - вважають такі обстеження марними, 49,9% - забувають або не знаходять часу для обстеження.

Більшість авторів вважають, що самообстеження молочних залоз може мати значення в регіонах, де відсутні можливості для мамографічного скринінгу і регулярних фізикальних оглядів і де більше 90% первинних хворих на РМЗ виявляють у себе пухлини самі.

Надмірно широке застосування високотехнологічних діагностичних методів дослідження привело в останні роки буквально до «обвального» збільшенню випадково виявлених утворень (інциденталом), що вимагають кваліфікованої диференціальної діагностики та визначення адекватної тактики ведення хворих - спостереження, застосування неінвазивних лікувальних методів або оперативне втручання.

Своєчасне отримання вичерпної інформації про локалізацію і розмірах первинного вогнища, поширеності пухлинного ураження, а також можливість об'єктивного контролю за реакцією пухлини на проведене лікування дозволяють розробити оптимальну тактику комплексної терапії та суттєво підвищити її ефективність.

Разом з тим неухильне зростання захворюваності та смертності від РМЗ, а також збільшення числа вперше виявлених випадків захворювання вже на пізніх стадіях, коли ефективність лікування дуже обмежена, вимагає впровадження в практику нових високоінформативних методів діагностики.


Найцікавіші новини


Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!