Виняток лімфолейкоз вимагає різкого підвищення Т-і В-лімфоцитів. Лабораторні показники наявності регуляторних клітин Т-хелперів і Т-супресорів мають свої особливості. Підвищення рівня Т-хелперів і зниження Т-супресорів відбувається на початку запального процесу. У період розпалу запального процесу реєструється зниження вмісту Т-хелперів і підвищення Т-супресорів. При вирішенні запального процесу відбувається нормалізація цих показників.
Зниження Т-хелперів реєструється при СНІДі, сепсисі, хронічних уповільнених запальних процесах. Збільшення Т-хелперів і зниження Т-супресорів реєструється при аутоімунних і алергічних захворюваннях. Імуноглобуліни підвищуються при колагенозах, хронічному і вірусному гепатиті, цирозі печінки (імуноглобулін G). Зміст імуноглобуліну класу Е реєструється при алергічних захворюваннях. Збільшення імуноглобуліну А реєструється при запальних процесах на слизових оболонках, їх зниження є несприятливим прогностичним симптомом.
При підвищенні проникності стінок судин рівень JgG і JgA знижується. При першій зустрічі з антигеном насамперед збільшується кількість JgM, а потім JgG. При вторинному контакті одночасно збільшується вміст імуноглобулінів класів G, М, А. Комплементарна активність сироватки реєструється при будь-яких запальних процесах, дефіцит комплементу виникає при хронізації запальних процесів, зниження комплементу може відзначатися при анафілактичних реакціях, шоці.
Зниження фагоцитарної активності виникає при аутоімунних процесах, хронізації процесу. При тривалому впливі імунотропних факторів відбувається зміна імунітету:
I стадія - підвищується рівень імуноглобуліну А;
II стадія - підвищується вміст імуноглобулінів всіх класів;
III стадія - рівень імуноглобулінів нормалізується або знижується, зменшується вміст Т-хелперів, розвивається вторинний імунодефіцит;
IV - знижується рівень всіх класів гаммаглобулінів, G-, А-, М-, Т-хелперів.
Методи, що виявляють зміни в імунній системі до клінічних проявів:
- визначення числа лейкоцитів;
- визначення числа лімфоцитів;
- визначення Т- і В-лімфоцитів;
- визначення регуляторних клітин;
- визначення поглинальної здатності нейтрофілів;
- визначення вмісту імуноглобулінів G, А, М;
- визначення рівня антитіл до тиреоглобуліну;
- визначення ревматоїдного фактора.
Після закінчення імунологічного обстеження результати аналізують і отримують такі відомості:
- стан імунного статусу;
- рівень захисних сил організму;
- оцінка прогнозу захворювання.
Імунологічне обстеження рекомендується проводити в динаміці не менше 2-3 разів з інтервалом в 5-7 діб. Іммунограмма є інформативною лише з урахуванням клінічних проявів захворювання.
Найцікавіші новини